Шрі Бхагаван сказав:
15:1. Кажуть, що є нетлінне дерево ашваттха, коріння в нього вверх росте, а гілля вниз, і листя в нього – гімни ведичні. Хто відає це, той є знавець Вед.
15:2. Гілки дерева цього, живлячись гунами природи, простягаються вгору і вниз. Його паростки й бруньки – об'єкти чуттів. Вниз, у світ людей, тягнеться коріння його та зв'язує кармою дій.
15:3. В цьому світі не можна пізнати форму його – ні кінець, ні початок, ані середину. Але дерево те, з корінням міцним, неприв'язаністю можна зрубати.
15:4. Тоді варто шукати основу, досягнувши якої, назад уже повернень немає. І в цьому Початковому Пуруші притулок знайти, від котрого прадавнє праврітті (спонукання до дії) походить.
15:5. Звільнившись від марнославства й омани, подолавши прихильності ваду, перебуваючи постійно в собі, вільний від хтивості-ками, від подвійностей вільний, що відомі як задоволення й смуток, він, хто омани позбувся, ТО досягає – Нетлінну Обитель.
15:6. Ні Сонце, ні Місяць, ні вогонь не може ТО освітити. ТО – Моя Вища Обитель, пішовши туди не вертаються знов.
15:7. Вічна частинка Мене, що дживою стає у світі цьому, формує навколо себе п'ять індрій (почуттів) і шостий – розум, котрі належать пракриті.
15:8. Душа (Ішвара) набуває тіло, а залишаючи його, з собою забирає все (всі попередні шість), подібно вітру, що переносить запах.
15:9. Через слух, зір, дотик, смак, а також і нюх та пройшовши крізь розум, Він, сприймає об'єкти чуття.
15:10. Введені в оману не бачать Його, коли залишається Він чи відходить, або перебуває під впливом гун, але бачать ті, хто має око джнани.
15:11. Йоги, що прагнуть, в Атмані своєму бачать Його. Але ті, несвідомі, що Атман не досягнули, хоч і прагнуть, однак нічого не бачать.
15:12. Те сяйво, що від Сонця іде та весь освітлює світ, котре в Місяця є, а також є і в вогні, знай – це сяйво від Мене.
15:13. Я входжу в землю і підтримую істоти Своєю енергією (оджасом). Я також живлю всі рослини, ставши сомою соком.
15:14. А ставши травлення вогнем, Я входжу в тіла живих істот, діючи через прану й апану перетравлюю чотири види їжі.
15:15. Я в серці кожного. Від Мене пам’ять, знання, а також їхня втрата походять. І Я є пізнання всіх Вед. Я – автор Веданти. І Я – знавець Вед.
15:16. У цьому світі є пуруші дві – тлінна (кшара) і нетлінна (акшара). Тлінна – це істоти усі, а нетлінну називають кутастха (нерухоме та вічне).
15:17. Але крім цих двох є Пуруша Вищий, називають Його – Параматма. Він увійшов в три світи та підтримує їх – Вічний Ішвара.
15:18. До тлінного Я трансцендентний і за нетлінне Я вищий. Тому у Ведах та у світі Я знаний, як Пурушоттама (існування Бога найвище).
15:19. Хто не маючи сумніву, як Пурушоттаму знає Мене, він – всевидячий, він своїм всім єством, о Бхарато, поклоняється й любить Мене.
15:20. Ось, о безгрішний, я розповів тобі шастри ці найсокровенні й містичні. Хто пізнав це, той мудрим стає, о Бхарато, і досягає всього, що зробити потрібно.
ОМ ТАТ САТ
Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є п’ятнадцята розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:
Йога звільнення від трьох гун