Шрі Бхагаван сказав:
14:1. Я знову проголошу про Найвище, найкраще знання серед знань. Пізнавши котре, всі муні святі, досконалість вищу надбали.
14:2. Отримавши притулок у цьому знанні, та ставши подібним до Мене, вони не народжуються з творенням світу і від його руйнування не знають страждань.
14:3. Моє йоні (лоно) – Махат Брахма (Велика Природа), в це Я поміщаю насіння (зародок життя), звідти, о Бхарато, виникають істоти усі.
14:4. Які б форми не виникали в утробах, о Каунтея, Махат Брахма є їхнє лоно, Я ж є батько, що біджа (насіння) дає.
14:5. Саттва, раджас і тамас – три гуни, котрі від Природи (Пракриті) походять, вони, о могутньорукий, зв'язують нетлінного мешканця тіла.
14:6. З них саттва (благості гуна) – найчистіша і світла, гармонійна та повна здоров'я, тому зв'язує прив'язаністю до щастя і знань, о безгрішний.
14:7. Знай же, що раджас – це пристрасті гуна, котра виникає з бажань, вона втіленого діями в'яже, о Каунтея, і штовхає до справ.
14:8. А народжена невіглаством тамасу гуна всіх вводить в оману, вона, о Бхарато, неуважністю, лінню та сном обплутує втілених в тілі.
14:9. Саттва прямує до щастя, раджас до дій, а тамас, як хмара покривши собою мудрість-знання, о Бхарато, веде до омани й нав'язує тупість.
14:10. Коли раджас і тамас переможені – домінує саттва, о Бхарато. Коли саттва і тамас переможені – домінує раджас. А коли переможені раджас і саттва, то тамас домінує над ними.
14:11. Коли в усіх воротах тіла нуртує сяйво джнани, то очевидним є домінування саттви.
14:12. О найкращий із Бхарат, коли раджас зростає, то виникає жадібність, активність, напруга, невгамовна жага до дій.
14:13. Коли ж тамасу більше стає, о радість Куру, то проявляється тьмяність, інерція, недбалість й омана.
14:14. Якщо в час розчинення тіла переважає саттва, то втілений йде у світи благодатні, до тих, що знають Найвище.
14:15. Коли ж в раджасі тіло скидають, то народжуються серед таких, що активні у діях. А якщо вмирають у тамасі, то народжуються в лонах негідних.
14:16. Плід дії праведної – саттвічний і чистий. Плід раджасу – смуток страждань, а невігластво є плодом дій тамасичних.
14:17. Із саттви виникає джнана, із раджасу скупість, а з тамасу – недбалість, омана і дурість.
14:18. Хто в саттві – той вгору іде, хто в раджасі – залишається посередині, а в тамасі хто – той в гуні нижчих вібрацій, іде він донизу.
14:19. Коли видючий бачить, що виконавець усього є гуни, і знає, що поза гунами цими є трансцендентне, він досягає Моєї природи.
14:20. Три гуни здолавши та піднявшись над ними, втілений має свободу від народження й смерті, старості й смутку – він вкушає безсмертя амріту.
Арджуна сказав:
14:21. Які ознаки людини, котра перевершує гуни ці три, о Прабху? Яка його поведінка і як він долає три гуни оці?
Шрі Бхагаван сказав:
14:22. Той, о Пандаво, хто не гидує і не ухиляється від світла, активності й помилок омани, коли вони є і не прагне до них коли їх немає.
14:23. Хто нейтральний до гун і незворушний, знаючи, що діють лиш гуни, він, стоїть непорушно.
14:24. Хто однаковий у щасті й нещасті, утвердився в собі, однаково бачить глину, золото й камінь, непохитно приємне та неприємне сприймає, байдужий до похвали і образ.
14:25. Не стривожений ганьбою та славою, до дружнього і ворожого рівний, відмовившись від усіх починань, про такого кажуть – він до гун трансцендентний, він піднявся над ними.
14:26. А хто непохитно у бхакті та йозі служить Мені, він виходить за межі всіх гун, він готовий Бра́хманом стати.
14:27. Бо Я – нетлінний і неви́черпний Бра́хман, основа Вічної Дхарми та найвищого щастя.
ОМ ТАТ САТ
Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є чотирнадцята розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:
Йога звільнення від трьох гун