Арджуна сказав:

5:1. Відречення від дій Ти хвалиш, о Крішно, а також і йогу. Скажи мені ствердно, що з них найкраще?

Шрі Бхагаван сказав:

5:2. Відречення (санньяса) і карма-йога – обидва ведуть до найвищого, але все ж таки йога діяльності краща, ніж зречення дій.

5:3. Того стійким санньясіном треба вважати, хто не ненавидить і не бажає, піднявшись над протилежностями, о могутньорукий, він щасливий та вільний.

5:4. Не мудрі пандіти, а діти про санкх’ю і йогу говорять, що pізня́ться вони. Але хто утвердився в одному, той плодів досягає обох.

5:5. Що досягають шляхом санкх’ї, те йогами досягається тако́ж. Той видить вірно, хто видить, що санкх'я і йога – одно.

5:6. Санньяса (відречення), о могутньорукий, без йоги приносить страждання. Але йогою з'єднаний муні¹ досягає Бра́хмана швидко.

5:7. Об'єднаний в йозі, чиста душа, володіє собою, почуття контролює, чиє Я стає Я усіх існувань, він хоч і діє, але дії не діють на нього.

5:8. Хто істину відає та перебуває у йозі, говорить, – Я не дію, – однак він дивиться, чує, торкається, нюхає, смакує, ходить, спить, дихає,

5:9. говорить, дає і приймає, розплющує очі та їх заплющує. Це, – стверджує він, – взаємодіють предмети з чуттями.

5:10. Без прив'язаності присвячує Бра́хману дії свої, він гріхом не брудниться, подібно до того, як не змочується лотос водою.

5:11. Тілом, розумом, свідомістю (буддхі), і навіть почуттями своїми, для очищення йогини діють, і не зв'язані ними, а з метою досягнення Атми своєї.

5:12. Хто в єдності (з Богом) плоди усіх дій відкидає, той досконалий отримує мир. Хто без Бога і лише бажає плодів, той – їх раб, той зв'язаний цим.

5:13. Розумом відмовившись від дій, Втілений, щасливо перебуває в місті, що має дев'ять брам², не діючи й не спонукаючи до дій.

5:14. Втілений (прабху, господар тіла) не діє сам, не спонукає інших, не створює зв'язок між діями та наслідками дій. Це все природа (бхава) самопроявляє.

5:15. Ні праведності, ні гріха, будь-чийого, Господь не приймає. Невіглаством окутана мудрість оця, що істот з пантелику збиває.

5:16. Воістину, хто невігластво розсіяв пізнанням Атмана сво́го, для того джнана (мудрість), сходячи та сяючи мов Сонце, освітлює ТАТ-ПАРАМ (Найвище ТО³).

5:17. Чий буддхі звернений на ТО, Атма спрямована на ТО, хто утверджений в ТОМУ і лиш ТО має ціллю своєю, він, очистившись в джнані і змивши гріхи, до звільнення йде і назад уже не вертає.

5:18. Мудрі пандіти зрять одне й те саме в освічених і культурних брамінах, в корові, в слоні, у собаці та навіть у тих, хто її поїдає.

5:19. Навіть тут народження й смерть переможене тими, чий розум утвердивсь в рівновазі. Бра́хман – нірдошам (бездоганний), і Він – рівновага, тому в Бра́хмані вони перебувають.

5:20. Хто з пробудженим буддхі, не збентежений, видячий Бра́хмана, перебуваючи в Ньому, не радіє, коли приємне до нього приходить і на неприємне він не зважає.

5:21. До дотиків світу байдужий, він отримує щастя в собі, через Бра́хмана в йозі⁴ він поєднався з собою, тому необмежене щастя вкушає.

5:22. Насолоди, що народжені дотиком світу, – це утроба страждань, вони мають початок й кінець (швидкоплинні вони), тому мудрий, о Каунтея, не прилещений ними.

5:23. Хто втримати може, ще тут, ще будучи в тілі, швидкість гніву й бажань, той – йогі, він – щаслива людина.

5:24. Хто щасливий в собі, хто насолоду черпає із себе, хто самоосяяний з себе, той – йогі, той – Бра́хман, він досягає Бра́хмана Нірвани.

5:25. Ті Ріши⁵ отримують Бра́хмана Нірвану, хто плями гріха з себе стер, двоякість відкинув, володіє собою та зайнятий благом для всіх.

5:26. Хто пристрастю й гнівом не скуті, володіють собою, досягли свідомості (чітти), для них Нірвана Бра́хмана існує повсюди, вони знають Атму (себе).

5:27. Відключившись від світу об'єктів, між бровами зосередивши зір, зрівнявши рух прани й апани у носі,

5:28. контролюючи індрії (почуття), манас (розум) і буддхі, той муні, націлений на мокшу, що приборкав бажання, страх та гнів переміг, є мукті – завжди вільний⁶.

5:29. Як Того, хто насолоджується жертвами й аскезами, Махешвару (Володаря) усіх світів, як друга всіх істот, він пізнає́ Мене та досягає шанті (миру).

ОМ ТАТ САТ

Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є п’ята розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:

Йога єднання через зречення плодів діяльності

(5:6) ¹ Муні – святий, котрий розвинув мудрість в собі.

(5:13) ² Дев'ять воріт тіла – двоє очей, двоє вух, двоє ніздрів, рот, анус і геніталії.

(5:16) ³ ТО – означає Брахмана, Істину, ТАТ.

(5:21) ⁴ Будь-яке єднання є йога, а хто крокує шляхом єднаня з Всевишнім, Брахманом, Атмою чи Ішварою називається – йогі, йогин, або йог.

(5:25) ⁵ Ріши – святі, великі йогини та мудреці котрі осягнули істину в процесі стоєї практики та аскези.

(5:28) ⁶ Шлока 5:27 і 5:28 теж розкриває таємниці Крія-Йоги.

Коли прана (енергія вдиху) і апана (енергія видиху) урівноважені, то трапляється зупинка всіх прані в тілі, і все завмирає в самадхі. Це вихід за межі розуму. Це повна свобода від тіла, емоцій та думок. Це свобода від обмежень людської індивідуальності та від ілюзії уособленості. Це вихід за межі всього і одночасно це є все.