Слово наприкінці

Є речі, котрі мають дуже високу ціну. А є речі, які навіть неможливо оцінити. Але все ж таки, будь-яке мірило в світі є відносним.

Зрозуміти сказане – так само, як і сказати, адже обидва вимагають налаштованості. Для цього потрібно відчути і прожити однаково.

Що спонукало мене до написання? Те ж саме, що й інших: розказати світові про себе, про свої почуття, переживання, пізнання.

Я заздалегідь запланував писати короткі тексти, щоб можна було прочитати все одразу і не стомитися. Також, як на мене, то надлишок інформації тільки заважає.

Розділ "Вогонь з середини. Автопортрет" є автобіографічним, але він поданий не так, як це зазвичай прийнято робити традиційно, та і задачі, які я ставив перед собою вимагали своєрідної інтерпретації. У цьому розділі описана подорож душі, можна сказати "від і до", що охоплює період від народження до дев'ятнадцяти років. В якомусь розумінні цей період є завершеним циклом: від відокремлення і проявлення – до повернення і надбання цілісності. Тут можна було б ставити крапку і сказати, що все – історія закінчилася, але ж кінець є завжди початком нового.

Багато чого можна зробити в житті, але все одно залишиться безліч іншого, що не вдасться здійснити. Однак найголовніше – зробити те, що є саме твоїм. Зробити не втручаючись, зробити не порушуючи. Там можна проявити себе повною мірою і отримати багато, а найважливіше – отримати самого себе. Це – там, де дозволено все!