Шрі Бхагаван сказав:
6:1. Хто виконує дії свої без залежності до дій цих плодів, той – санньясі та йог, а не той, хто без вогню, та без дії.
6:2. Знай, о Пандаво, те, що називають санньяса, насправді й є йога. Бо ніхто йогом бути не може, хто не зрікся санкальпа-бажань¹.
6:3. Для муні, що прагне до йоги вершин, на шляху є засобом дія. А коли ж він досягне, то не-дія (спокій-мир-шанті) для йога є засіб тоді.
6:4. Не прив’язаний до об’єктів чуття і до дії плодів, усіх зрікся санкальпа-бажань, кажуть про того, що він йоги досяг.
6:5. Хай підніме своє я він до Вищого Я, а не навпаки. Бо Вище Я хоч і ворог для я, але насправді також і друг.
6:6. Вище Я – друг я, у того, хто підкорився Я Вищому. Хто не підкорився, для нього Вище Я є ніби ворог.
6:7. В кого я переможене Вищим Я – досягає рівноваги і спокою, тоді в холоді й жарі, насолоді та болю, у честі й безчесті незмінним він залишається.
6:8. Джнаною й мудрістю вдоволений, перебуває в кутастха (центрі свідомості), почуттів переможець, про такого кажуть, він – йогі, і для нього однаково: глина, камінь чи золото.
6:9. Той понад всім, хто однаково друзів сприймає та недругів, товаришів, рідних, чужих, люблячих, ненависників, святих та й навіть грішників.
6:10. Хай наполегливо йогі єднається з Атманом, в усамітнені перебуваючи, наодинці, з контрольованим розумом, ні до чого не маючи потягу та за мирське не чіпляючись.
6:11. В чистому місці він повинен зробити сидіння собі, щоб нерухомо в асану сісти. Не надто високе й не низьке має бути воно та покрите тканиною, шкірою оленя і куша травою.
6:12. Там, однонаправленим розум зробивши, приборкавши чітту (думки) й почуття, в асану всівшись, нехай практикує він йогу для очищення Атми.
6:13. Тримаючи рівно шию, голову, й тіло він нерухомо сидіти повинен, на кінчик носа спрямувавши свій погляд та не дивлячись на всі боки.
6:14. З вмиротвореним я, вільний від страху, брахмачарі прийнявши, контролюючи розум, спрямувавши думку на Мене, непохитно хай в йозі сидить він, цілковито віддавшись Мені.
6:15. Так, практикуючи завжди, з врівноваженим розумом, йогин, досягає Вищого Миру Нірвани, котра має основу в Мені.
6:16. О Арджуно, неможлива йога для тих, хто їсть занадто багато чи мало, спить надмірно або занадто мало спить.
6:17. А хто поміркований в їжі, відпочинку, у сні та роботі – для нього є йога, вона – відносить скорботи.
6:18. Коли контрольована чітта², що вільна від світу бажань, нерухомо в Атмані спочиває, то кажуть про того, що в йозі він утвердився.
6:19. Як нема мерехтіння у полум'я лампи, що у місці без вітру, так само і йогина розум, – в нього чітта нерухома й спокійна, він возз'єднавсь з Вищим Я.
6:20. Коли нерухома й заспокоєна чітта, завдячуючи практиці йоги, споглядаючи Атму (Самість) в собі, він, – задоволений Атма (собою).
6:21. Те щастя найвище приходить, котре розум (буддхі) спіткав, воно – трансцендентне (поза меж почуттів), перебуваючи у цьому він стверджується в реальності (Істині, ТАТ).
6:22. Отримавши це, він не уявляє нічого, що вище за це, і утвердившись в цьому – його не можуть похитнути навіть найтяжчі страждання і горе.
6:23. Такий розрив зі стражданням відомий як йога. Слід прагнути йоги рішуче й докладаючи волю.
6:24. Спинити потік всіх санкальпа-бажань, й почуттями, що біжать на всі боки, розумом слід керувати.
6:25. Мало-помалу, крок за кроком, нехай спокій разом з буддхі приходить, і зосередивши розум у вищому Я, не потрібно ні про що помишляти.
6:26. Куди б не тікав розум, мінливий й рухливий, ним слід керувати – повертати під контроль свого Вищого Я.
6:27. Коли заспокоєний повністю розум, то на йогина сходить щастя найвище, вільне від раджасу (пристрасті), стає він тоді як Бра́хман, безгрішний.
6:28. Так, практикуючи йогу, отримавши Атму, йогі, вільний від скверни й гріха, вдоволений дотиком Бра́хмана, набуває щастя найвище.
6:29. Він з Атмою з’єднався у йозі, тому Атму бачить в істотах усіх і істот всіх він бачить у Атмі – він повсюди бачить одне.
6:30. Хто скрізь бачить Мене і в Мені бачить усе, того ніколи Я не покину, також ніколи й він не покине Мене.
6:31. Хто поклоняється Мені, Сущому в усіх істотах, той в єдності живе, такий йогин, при будь-яких обставинах, живе в Мені.
6:32. Хто видить Атму у всьому і так пізнає рівність всього́, чи то щастя, чи горе, такого йогі, о Арджуно, найвищим вважають.
Арджуна сказав:
6:33. В цій йозі тотожності, що Ти мені описав, о Мадхусудано, я не бачу стабільного стану, бо ж розум завжди неспокійний.
6:34. Розум завжди неспокійний, о Крішно, імпульсивний, сильний та впертий, і здається мені, що керувати ним важче ніж вітром.
Шрі Бхагаван сказав:
6:35. Безсумнівно, о могутньорукий, розум неспокійний і стримати важко його. Але, о Каунтея, через абх'ясу (регулярною практикою) й вайраг'ям (безпристрасністю) досягнути можливо контролю над ним³.
6:36. Ця йога важко досяжна для того, хто не володіє собою, така Моя думка. Але це є можливо при самоконтролі й старанних зусиллях.
Арджуна сказав:
6:37. Хто з вірою за йогу береться, але не може контролювати себе, він від йоги відходить, о Крішно, яким шляхом й куди він іде, не досягши досконалості в йозі?
6:38. О Могутньорукий, залишивши позаду минуле та збившись зі шляху до Бра́хмана чи не знищиться він, від обох відхилившись шляхів, як розірвана в небі хмаринка?
6:39. Цей мій сумнів, о Крішно, нарешті розвій. Бо немає нікого, крім Тебе, хто в змозі сумнів цей знищити мій.
Шрі Бхагаван сказав:
6:40. О Партхо, немає знищення для нього ні тут, ні в майбутньому житті. Бо ніхто, хто робить добро, о улюблений Мій, не йде до нещастя.
6:41. Досягнувши світів благочестивих, він там проживе багато віків. А потім знову, той, хто відійшов від йоги, народиться в домі славних і чистих батьків.
6:42. Або навіть може родитись в родині йогинів мудрих, але в цьому світі дуже рідко стається таке.
6:43. Там він відновлює здатність єднання із духом, котру надбав у минулому житті, і знову, о нащадку Куру, досконалості прагне.
6:44. Зусилля минулої практики притягують його непереборно. Навіть той, хто поки ще тільки шукає йоги пізнання, той уже перевершив обряди й писання.
6:45. Той йогі, що прагне з зусиллям, очищається від гріхів, і через багато життів, вдосконалюючись, Найвищої Мети досягає.
6:46. Йогі вище тапасві (аскетів), вище мудреців. Йогі вище також за тих, хто дії вчиняє, тому, о Арджуно, йогом ти стань.
6:47. З усіх йогів того Я вважаю найвищим, хто до Мене має віру й любов, хто живучи в Мені, через Атман з'єднався зі Мною.
ОМ ТАТ САТ
Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є шоста розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:
Дх’яна Йога
(Єднання через медитацію)
(6:2) ¹ Санкальпа – це намір і направленість думок в певному напрямку. Санкальпа може привести до самадхі, але в цих шлоках мається на увазі намір стосовно реалізації різних бажань, котрих у людини завжди є багато, і котрі ніколи не закінчуються.
(6:18) ² Чітта – свідомість.
(6:35) ³ Абх'яса і вайраг'ям – це два базових принципи йоги (регулярність і безпристрасність) котрі приводять до досягнення всіх цілей.