Сторінка 4 із 13
Вірш III
Краплинами відміряного часу
В потоці снів
Душа, як у човні.
Лишились без господаря надії,
І кості в грі… і кинуті,
І кожен з них знайшов своє.
Націливши стрілу,
До центру сходяться усі мішені.
Поціль хоча б в одну!
О воїне, незвіданого щастя!
О сину, чистих снів!