Сторінка 8 із 13
Вірш VII
Я тут… і знову ці тумани,
Не кожен день, та все ж.
Я тут… і знову ці обмани,
Ілюзії, які так бережеш.
Я тисячами рук торкався до тебе,
Я тисячами губ вино твоє з долоні
Пив жадібно, шукаючи себе
В тобі... і знову опинявся у полоні.
Ілюзія – життя,
Тому, хто знає вічність,
Так, як космічна гра,
Як звуки флейти Крішни.